Днепропетровск 3*

Відвідали Дніпро у травні. Спочатку забронювали на букінгу інший готель, але приїхавши виявили, що це лазня з готелем-погодинкою. Таксист коли віз у той готель, вже єхидно посміювався)))
Тому побачивши, куди потрапили, вирішили екстрено шукати в інеті інший готель.
Вибір ліг на "Дніпропетровськ". Зателефонували - номери були вільні, заселили навіть раніше 1... →2:00. Взяли напівлюкс, зараз дивлюся на сайті - цей номер називається "люкс-комфорт".
Так, будівля радянська, типова, монументальна, з довгими коридорами в обидва кінці. Але номер чистенький, акуратний, з сучасним ремонтом, просто дуже мініатюрний))) У номері дві лоджії - відмінний вид на Дніпро та фонтан.
Спальня з великим ліжком відокремлена від вітальні розсувними дверима. У вітальні два великі крісла, столик, стіл, міні холодильник, плазма, шафа-купе з вішалками.
У ванній душова кабіна, унітаз, умивальник – великий мінус, кабінка протікала дуже суттєво. Обіцяли полагодити – тому дали зайві рушники (були величезні калюжі). Ремонт кабінки треба робити ґрунтовним.
Є фен, душове приладдя. Чайник можна попросити у покоївки.
Сніданок входить у вартість – на вибір 3 види сніданку з меню у милому затишному кафе на другому поверсі. Меню розписано ще й днями тижня. Можлива доставка їжі та напоїв у номер. На першому поверсі знаходиться банкомат. Обмінників біля готелю не дуже багато, треба йти до банку.
Дуже вдале розташування готелю – у центрі, чудовий вид на Дніпро та набережну. Набережна відмінно підходить для ранкових пробіжок і вечірніх гулянь - чистенько, доглянуто, багато лавок, працюють громадські туалети (у Києві з туалетами величезна проблема((((())
Вдень можна вийти пообідати до одного з ресторанчиків на Дніпрі. Прямо до готелю примикає цілодобовий супермаркет "Варус", де є відділ кулінарії.
Крім прогулянок та пробіжок по набережній, можна відвідати Монастирський острів, Катеринославський бульвар, Культурний центр Менора. Поруч із готелем знаходиться цирк, торгові центри.
Саме місто налякало відсутністю людей та жахливим станом доріг.
І звичайно, дуже сильне враження залишила "машина часу" - дніпропетровське метро.
Ви опускаєтеся під землю і переносите років на 30 тому. Особливо якщо вийти на другій станції Метробудівників))) Зверху порожньо, немає людей, і стоїть Палац Ілліча.
Так, я проїхалася рано-вранці в робочий день, але людей практично немає взагалі. Вагони порожні (всього 4 реклами-оголошення на весь вагон, один із них закликає на службу в армію). (Тобто у Києві все просто перенасичене інформацією, з якої більшість зайвої, а в Дніпрі, таке враження, що час зупинився і завмер. Люди нікуди не поспішають, взагалі живуть в іншому ритмі).
Любителям гострих відчуттів дуже рекомендую проїхати всі 6 станцій та вийти на кожній вгору на вулицю.
4 станції повністю однакові всередині, просто пофарбовані в різні кольори, абсолютно без декору та фантазії, поїзди ходять за розкладом раз на 7-9 хвилин на годину пік. Вдень 4 десь у годину. Поїзди по три вагони замість 5. Людей практично немає. У поїздах у годину пік порожньо, люди вітаються один з одним - мабуть, їздять одні й ті самі в один і той самий час.
Загалом, загальне враження від міста – це шок. Все величезне, монументальне, побудоване на віки – і порожнє, місто без людей. Це дуже сумно та страшно. Хоча увечері на набережній багато молоді.
Люди дуже законослухняні та спокійні, населення повністю російськомовне – за 4 дні чула лише двох людей, які розмовляють українською. Стала з'ясовувати у таксистів та у місцевих – куди поділися люди? Зізналися - сильний, останні 2 роки, масовий відтік населення, і особливо молоді до столиці та за кордон на заробітки (закриваються підприємства, немає роботи).
Загальне враження від поїздки – у готелі доброзичливий, привітний персонал. (У мене за крісло у номері впала спортивна форма, персонал без проблем переслав Новою поштою). Номер – крихітний, але пристойний, чистий.
Місто – один раз варто з'їздити, для розширення кругозору. Увечері у теплу пору року рекомендую годинникову поїзду на прогулянковому катері вздовж набережної по Дніпру.
згорнути