Соколиний хутір 2*

Відпочинок на Соколиному хуторі дуже сподобався. Їхали з донькою на тиждень, зрештою провели на хуторі 14 днів, їхати не хотілося.
Жили в автентичній хаті – вночі тримає тепло, вдень прохолоду. У хаті – старовинні рушники, картини народних художників, колекція писанок. Є холодильник, електрочайник. Щодня нам приносили свіжу воду з колодязя - вода добре жене... → солі та сама по собі смачна.
Персонал – привітний, уважний.
На хуторі є будинки з усіма зручностями – туалет, гарячий душ, але ми вибрали більш бюджетний варіант – з літнім душем – і не пошкодували. Вода в душі протягом дня нагрівається - як парне молоко.
У нас за плечима чималий досвід еко-туризму, але так смачно, як на Соколиному хуторі, не було, мабуть, ніде. За два тижні перепробували все, що є у меню. Найбільше сподобалися куліш, козацька картопля (готують на печі, у казані, картопля запікається до золотистої хрусткої скоринки, подають із часниковим поливанням, це старовинний козацький рецепт 18 рік), млинці з маком та свинячі реберця. Смажені карасі, свіжовиловлені зі Смоша, - це щось! Що потрібно спробувати обов'язково – медове вино. По фортеці всього 12 градусів, не нудотне, і після голова не болить. Найсмачніше!
На хуторі свій пляж, є човни та катамарани. Вода в Смоші – йодиста і дуже чиста.
Що сподобалося: для господарів хутір – не лише бізнес. Декілька хат, які могли б займати туристи, віддано під музеї. Є свій історико-етнографічний музей – колекція вражає. Історія краю з трипільських часів і донині. Народна ікона, одяг, посуд, археологічні артефакти. Ще один музей присвячений козацтву та землякам, які воювали в Українській народній армії.
Сподобалося, що на хуторі по-справжньому вшановують та відроджують козацькі традиції, є свій кінний театр. Можна кататися на конях – самостійно або з інструктором.
З визначних пам'яток поряд – Качанівка, палац Тарновських, де тричі гостював Тарас Шевченко. Пішки йти хвилин 20. У Качанівці можна замовити оглядову екскурсію, але ми ще у Києві запаслися путівниками та чудово обійшлися без гідів.
Резюме Якщо шукаєте відпочинок не тільки для тіла, а й для душі, – Соколиний хутір саме таке місце.
згорнути

Раніше бував у Соколиному Хуторі з колегами з колишньої роботи, потім приїжджав із сім'єю. У червні 2016 року вирішив провести Teambuilding для нових товаришів по службі, з Києва. Як і раніше, все було чудово. Гостинність – вище будь-яких похвал, їжа та напої домашні, дуже смачні. Багато розваг: урок на кузні, катання на конях, футбол, виготовлення монет та ... →ін. Поруч озеро, човни. Відмінне місце відпочити від міської суєти. А яке там чисте небо! У Києві не буває стільки зірок, просто заворожує. Ну і Качанівка поряд, цікаво погуляти садибою. Іноді читаю незадоволені відгуки...не знаю. За 7 років я там був 4 рази і завжди їхав задоволеним. Тепер навіть є WiFi у ресторанчику. Миколай дуже захоплена своєю справою людина і справді намагається зробити все для того, щоб вам сподобалося в Соколиному хуторі.
згорнути

Був у цьому готелі минулих вихідних. Чесно кажучи, дуже мені не хотілося їхати туди, почитавши відгуки тут. Але друзі вже забронювали нам будиночок і ми вирішили поїхати. Спочатку про дорогу: з Києва краще їхати через Ніжин, хоч і довше на 30 км, але це швидше, та й машина буде цілішою. Про сам комплекс: нас зустріли дуже дружелюбно, і Микола (Господар) сам ... →провів нас до будиночка, розповівши, що і де у них знаходиться. Перше що вразило – чистота: у будиночку початку минулого століття чистенько, змінні капці, рушники тощо. При жарі на вулиці +30, у будинку +20-22, прохолодно та затишно. Після дороги вирішили підкріпитись. Нам у місцевому шинку (де на підлозі сіно і свіжоскошена трава! ) запропонували свіжовиловлену смажену рибу, борщ з пампушками, домашній узвар, а також картоплю по-козацьки. Дуже все було смачно, особливо картопля, яка була запечена в грубці, і від якої пахло дерев'яними дровами! За ці два дні ми встигли покататися на човні і накупатися в річці, покататися на конях, а також подивитися кінне шоу. Але найкрутішим була місцева сауна! У сауні було просто супер - і натуральне тепло без домішки гару газу, або пересушеної електрики, а також досвідчений банщик, який відхлестав віником. До Києва повернулися з найкращими враженнями, сповнені заряду та бадьорості.
Рекомендую всім, але обережно – ями на дорогах біля м. Ічня.
згорнути

Відпочинок у Соколиному хуторі - це не пляж, куди їдеш відверто полінуватися. Це – відпочинок для душі. Природа, історія, майбутнє гармонійно переплелися. Дуже хочу, щоб мої діти несли у своїх серцях таке ж кохання, як господарі хутора до своєї Батьківщини. Тут є чому вчитися і нам дорослим також.... →
згорнути

Були 29 травня 2010р. Природа дуже гарна, хатки теж. Обслуговування на рівні. Але директор бази - явний псіх. При обговоренні по тел. назвав суму за за будиночок 520грн., що ми і так повважали задорого. При розрахунку ця сума якось зросла до 1500грн., що в принципі нереально навіть для домиків поблизу Києва, а тим більше такого рівня як на хуторі. Звичайно, ... →ми заплатили 500грн., після чого вислухали всі можливі прокляття в нашу сторону. Навіть не знаю, що порадити: можливо брати у письмовому вигляді підтвердження ціни у господаря. Бо обслуговуючий персонал при питанні при заселенні про ціну будиночків, нічого взагалі відповісти не змогли. Видно ціна коливається в залежності від настрою ПАНА Миколи Миколайовича. Відгуків ніколи не писала, подорожую часто, але таких наголості та критичної точки шизофренізму не змогла втриматись, бо настрій від прекрасного територіально місця був явно зіпсутий.
згорнути

Нещодавно у грудні 2009 року мені пощастило відвідати це дивовижне місце. Соколиний хутір залишив у моїй душі незабутнє враження. Я ніби за допомогою "машини часу", потрапила в минуле, поринула у цікаву історію своєї Батьківщини. Яка прекрасна моя Земля багатствами природи, величчю культури, традиціями. У Соколиному хуторі я вловила щирий дух епохи українськ... →ої культури. Я відчула там тепло та затишок, гармонійне поєднання себе з природою і прийняла для себе поняття націоналізму, у найкращому розумінні цього слова. Після приїзду додому до Києва я переосмислила свої духовні цінності, життєві пріоритети, задумалася про духовне виховання своїх дітей.
На окрему повагу заслуговує господар цього комплексу. Як гармонійно він прив'язаний до цього місця. З якою дивовижною любов'ю він розповідає про своє рідне село і його мешканців! Микола є захоплюючим оповідачам, цікавим співрозмовником та дуже гостинним господарем.
Тепер про відпочинок та харчування:
Ціни не низькі, а й відпочинок на дуже високому духовному рівні. Всім тим, хто хоче туди поїхати для розваг та п'янок, хочу відразу попередити: «Вам там буде не комфортно! ». Та атмосфера сприяє відпочинку зовсім іншого плану. Хоч медовуха і зубрівка незрівнянні з жодними елітними винами Франції. Я не мала на увазі, що там не можна повеселитися, випити та розслабитися. Всі ці життєві задоволення дуже навіть здійсненні там, але їхати туди тільки заради випивки, жратви та «п'ятизіркового» релаксу не варто. Туди варто поїхати відпочити людям, які вшановують і поважають українські культурні традиції та бажають у них поринути. Я, особисто, отримала більше, що чекала!
згорнути